Жахлива темінь обгорнула світ,
Заблудлі вівці світла не знаходять;
Серця жорстокі не стишають хід
І снігопад в порожні душі сходить.
Пр-в:
Зупинись!
В пітьму веде твоя дорога.
Обернись!
Щастя буває тільки з Богом.
Лише з Ним
Душа тріпоче, наче птиця;
І час весни
В твоїм житті не закінчиться.
ІІ
Згорають роки – спробуй їх знайти –
Загублене не вернеться ніколи.
Крокують люди колом самоти
І їм ніяк не вибратись із кола.
ІІІ
Неначе плющ, ненависть розрослась,
Всю сутність людства злобою накрила.
Велика лють в людські тіла вплелась,
І поламала всім надії крила.
ІV
В цім лабіринті править сатана,
Заводить коридорами омани;
Доки ще днів твоїх дзвенить струна,
Знайди Того, Хто світить крізь тумани!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Ностальгия - Олейниченко Максим Сергеевич Знаешь, о чем я мечтаю?
– что, когда мы вернемся Домой, когда закончатся тяготы дороги, минуют все препятствия, печали и беды, загладятся воспоминания о падениях и тяжелых подъемах, тогда мы будем вместе навсегда! Больше не нужны будут преграды, больше не будет страха… что вдруг угаснет любовь!
