Дозволь упасти в твої обійми,
Дозволь припасти до ніг твоїх.
Прослався нині всіма коліньми
Земних народів, творінь земних!
Я хочу славить тебе повсюди,
Я хочу тишу в шторми нести,
Любов я хочу давати людям,
І в ніч безвидну вогнем цвісти.
Пр-в:
Ти мене поклич до себе ¬–
Я з небес не упаду.
Шлях, який веде до Тебе,
Неодмінно я знайду.
Ти простив мене, і зорі
Заспівали з висоти...
Ти є вічний храм любові,
Храм тепла і доброти.
ІІ
Дай мені сили з колін піднятись;
Солоні сльози мої утри;
Дай сили в скелях крутих не впасти
І відцуратись від марноти.
Я довіряю тобі, мій Боже,
Люблю тебе, ненавиджу гріх...
Дозволь не втратити найдорожче
У павутинні земних доріг.
ІІІ
Кого ж боятись мені віднині?
Ти – моя скеля, мій вічний храм...
Гірчать степами кущі полинні,
Але не згіркне від цього нам.
Твої світанки і надвечір’я
Дозволь стрічати до скону літ,
Аж поки в небі твоє сузір’я
Не засіяє на цілий світ.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проповеди : Кто не примет Царствия Божия, как дитя, тот не войдет в него. - Сергей Сгибнев Это по вашей вине, уважаемые родители, тысячи мальчишек и девчонок хватают СПИД. По вашей вине они садятся на иглу. По вашей вине рожают неизвестно от кого и бросают своих детей в родильной палате. Вы не потрудились обратиться к Богу за советом, не спросили, как нужно воспитывать детей.
Скажете, - жестоко?! Да! Жестоко! Очень жестоко — родить ребенка и бросить его на растерзание диким животным.
Далеко ли ушли родители сегодняшние? Безбожники, надеющиеся на свои силы, на деньги, на власть, на гороскопы? Они так же бросили своих детей на растерзание духам эгоизма, наркомании, неповиновения, сексуальной распущенности. К кому взывают они?
